Планіметрія: формули та властивості

Довідник для підготовки до НМТ з математики

Завантажити PDF

4 файли

Для друку на аркушах A4 або щоб мати під рукою без інтернету.

З посиланнями на підручник і НМТ

Під кожною карткою — пункт підручника й номери завдань НМТ.

Налаштування

Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (геометрія: 7 кл. — 2024, 8 кл. — 2021, 9 кл. — 2017). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: 1–15 — вибір однієї відповіді, 16–18 — відповідність, 19–22 — коротка відповідь; № 8 — зазвичай координати й вектори в просторі.

(є в довідкових матеріалах НМТ) — формула є в довідкових матеріалах, які можна відкрити під час НМТ. Формули без значка треба пам’ятати.

Позначення

aa, bb, cc — сторони трикутника; α\alpha, β\beta, γ\gamma — протилежні їм кути; hah_a, mam_a — висота й медіана, проведені до сторони aa; pp — півпериметр; RR, rr — радіуси описаного й вписаного кіл; SS — площа; PP — периметр; ∪AB\arc{AB} (дуга AB) — дуга ABAB.

Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (геометрія: 7 кл. — 2024, 8 кл. — 2021, 9 кл. — 2017). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: 1–15 — вибір однієї відповіді, 16–18 — відповідність, 19–22 — коротка відповідь; № 8 — зазвичай координати й вектори в просторі.

1Кути, паралельні й перпендикулярні прямі

Класи: 7–8 кл.

Аксіоми і кути

Через будь-які дві точки можна провести пряму, і до того ж тільки одну. Через точку, що не лежить на прямій, проходить тільки одна пряма, паралельна даній.

Сума суміжних кутів дорівнює 180∘180^\circ. Вертикальні кути рівні.

Бісектриса ділить кут навпіл; кожна її точка рівновіддалена від сторін кута.

Підручник 7 кл., п. 1, 3, 4, 6, 20 НМТ № 2–3

Паралельні прямі й січна

a∥ba\parallel b, cc — січна:

∠1=∠2\angle1=\angle2 — різносторонні

∠3=∠2\angle3=\angle2 — відповідні

∠1+∠4=180∘\angle1+\angle4=180^\circ — односторонні

Ознаки паралельності: якщо виконується хоча б одна з цих рівностей, то a∥ba\parallel b. Дві прямі, перпендикулярні до третьої, паралельні.

Підручник 7 кл., п. 13–15 НМТ № 2–3

Перпендикуляр і похила

AB⊥aAB\perp a: ABAB — перпендикуляр, ACAC — похила, BCBC — її проєкція; AB<ACAB<AC.

Відстань від точки до прямої — довжина перпендикуляра.

Відстань між паралельними прямими — відстань від будь-якої точки однієї з них до другої.

Кожна точка серединного перпендикуляра відрізка рівновіддалена від його кінців.

Підручник 7 кл., п. 5, 15, 19, 20

2Трикутник

Класи: 7–9 кл.

Сторони й кути

α+β+γ=180∘\alpha+\beta+\gamma=180^\circ (є в довідкових матеріалах НМТ)

p=a+b+c2p=\dfrac{a+b+c}{2} (є в довідкових матеріалах НМТ)

(півпериметр)

a<b+ca<b+c — нерівність трикутника (виконується для кожної сторони)

Зовнішній кут дорівнює сумі двох кутів трикутника, не суміжних з ним.

Проти більшої сторони лежить більший кут, і навпаки.

Підручник 7 кл., п. 16, 17 НМТ № 2–3, 10

Ознаки рівності трикутників

Трикутники рівні, якщо в них відповідно рівні:

1) дві сторони й кут між ними

2) сторона й два прилеглі до неї кути

3) три сторони

Прямокутні трикутники рівні також: за двома катетами; за катетом і прилеглим (або протилежним) гострим кутом; за гіпотенузою й гострим кутом; за гіпотенузою й катетом.

Підручник 7 кл., п. 8, 11, 18

Медіани, бісектриса, висоти

BM:MB1=2:1BM:MB_1=2:1

AL:LC=AB:BCAL:LC=AB:BC

Медіани перетинаються в одній точці, яка ділить кожну з них у відношенні 2:12:1, рахуючи від вершини.

Бісектриса ділить сторону на відрізки, пропорційні прилеглим сторонам.

ma=122b2+2c2−a2\displaystyle m_a=\frac12\sqrt{2b^2+2c^2-a^2}

Прямі, які містять висоти трикутника, перетинаються в одній точці.

Підручник 7 кл., п. 7; 8 кл., п. 2, 11; 9 кл., п. 2 НМТ № 10

Середня лінія трикутника

Сполучає середини двох сторін:

MN∥ACMN\parallel AC, MN=12 ACMN=\dfrac12\,AC

Підручник 8 кл., п. 7

Рівнобедрений і рівносторонній трикутники

Рівнобедрений: кути при основі рівні; бісектриса, проведена до основи, є медіаною й висотою.

Ознаки: два кути рівні; медіана є висотою; бісектриса є висотою; медіана є бісектрисою.

Рівносторонній зі стороною aa (усі кути по 60∘60^\circ):

h=a32,S=a234,R=a33,r=a36\displaystyle h=\frac{a\sqrt3}{2},\quad\allowbreak S=\frac{a^2\sqrt3}{4},\quad\allowbreak R=\frac{a\sqrt3}{3},\quad\allowbreak r=\frac{a\sqrt3}{6}

Підручник 7 кл., п. 9, 10; 9 кл., п. 6 НМТ № 10

3Прямокутний трикутник

Класи: 7–8 кл.

Сторони й кути

c2=a2+b2c^2=a^2+b^2 (є в довідкових матеріалах НМТ)

(теорема Піфагора)

sin⁡α=ac\sin\alpha=\dfrac ac, cos⁡α=bc\cos\alpha=\dfrac bc (є в довідкових матеріалах НМТ)

tg⁡α=ab\tg\alpha=\dfrac ab (є в довідкових матеріалах НМТ)

a=csin⁡α=ccos⁡βa=c\sin\alpha=c\cos\beta,  b=ccos⁡αb=c\cos\alpha

a=btg⁡αa=b\tg\alpha,  c=asin⁡αc=\dfrac{a}{\sin\alpha},  α+β=90∘\alpha+\beta=90^\circ

Підручник 8 кл., п. 16–18 НМТ № 2, 15, 18

Площа, радіуси RR і rr, властивості

S=12ab,R=c2,r=a+b−c2\displaystyle S=\frac12ab,\qquad\allowbreak R=\frac c2,\qquad\allowbreak r=\frac{a+b-c}{2}

Катет, що лежить проти кута 30∘30^\circ, дорівнює половині гіпотенузи. Центр описаного кола — середина гіпотенузи; медіана, проведена до гіпотенузи, дорівнює її половині.

Часто трапляються сторони 3, 4, 5; 5, 12, 13; 8, 15, 17; 7, 24, 25 (і кратні їм).

Підручник 7 кл., п. 19, 22; 8 кл., п. 22 НМТ № 15

Висота, проведена до гіпотенузи

aca_c, bcb_c — проєкції катетів aa і bb на гіпотенузу cc:

h2=ac⋅bch^2=a_c\cdot b_c

a2=c⋅aca^2=c\cdot a_c, b2=c⋅bcb^2=c\cdot b_c

h=abch=\dfrac{ab}{c}

Підручник 8 кл., п. 15

4Синус, косинус і тангенс кута від 0° до 180°

Класи: 8–9 кл.

Означення й основні формули

MM — точка одиничного півкола: cos⁡α\cos\alpha — її абсциса, sin⁡α\sin\alpha — ордината. (є в довідкових матеріалах НМТ)

Якщо кут α\alpha тупий: sin⁡α>0\sin\alpha>0, cos⁡α<0\cos\alpha<0, tg⁡α<0\tg\alpha<0.

tg⁡α=sin⁡αcos⁡α\tg\alpha=\dfrac{\sin\alpha}{\cos\alpha} (є в довідкових матеріалах НМТ)  sin⁡2α+cos⁡2α=1\sin^2\alpha+\cos^2\alpha=1 (є в довідкових матеріалах НМТ)

1+tg⁡2α=1cos⁡2α1+\tg^2\alpha=\dfrac{1}{\cos^2\alpha} (є в довідкових матеріалах НМТ)

sin⁡(90∘−α)=cos⁡α\sin(90^\circ-\alpha)=\cos\alpha, cos⁡(90∘−α)=sin⁡α\cos(90^\circ-\alpha)=\sin\alpha

sin⁡(90∘+α)=cos⁡α\sin(90^\circ+\alpha)=\cos\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)  cos⁡(90∘+α)=−sin⁡α\cos(90^\circ+\alpha)=-\sin\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)

sin⁡(180∘−α)=sin⁡α\sin(180^\circ-\alpha)=\sin\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)  cos⁡(180∘−α)=−cos⁡α\cos(180^\circ-\alpha)=-\cos\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)

tg⁡(180∘−α)=−tg⁡α\tg(180^\circ-\alpha)=-\tg\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)

Підручник 8 кл., п. 17; 9 кл., п. 1 НМТ № 13–15, 17

Значення для деяких кутів

α\alphasin⁡\sincos⁡\costg⁡\tg\rule[-1.4mm]{0pt}{4.8mm}
0∘0^\circ001100\rule{0pt}{4.6mm}
30∘30^\circ12\dfrac1232\dfrac{\sqrt3}{2}33\dfrac{\sqrt3}{3}\Tt
45∘45^\circ22\dfrac{\sqrt2}{2}22\dfrac{\sqrt2}{2}11\Tt
60∘60^\circ32\dfrac{\sqrt3}{2}12\dfrac123\sqrt3\Tt
90∘90^\circ1100неіснує\begin{array}{c}\text{не}\\\text{існує}\end{array}\rule[-3.1mm]{0pt}{8.0mm}
α\alphasin⁡\sincos⁡\costg⁡\tg\rule[-1.4mm]{0pt}{4.8mm}
120∘120^\circ32\dfrac{\sqrt3}{2}−12-\dfrac12−3-\sqrt3\rule[-3.3mm]{0pt}{8.8mm}
135∘135^\circ22\dfrac{\sqrt2}{2}−22-\dfrac{\sqrt2}{2}−1-1\Tt
150∘150^\circ12\dfrac12−32-\dfrac{\sqrt3}{2}−33-\dfrac{\sqrt3}{3}\Tt
180∘180^\circ00−1-100\rule{0pt}{4.2mm}

Кути 0∘0^\circ, 30∘30^\circ, 45∘45^\circ, 60∘60^\circ, 90∘90^\circ, 180∘180^\circ є в довідці НМТ (є в довідкових матеріалах НМТ); значення для 120∘120^\circ, 135∘135^\circ, 150∘150^\circ отримують за формулами для 180∘−α180^\circ-\alpha.

Підручник 8 кл., п. 17; 9 кл., п. 1 НМТ № 17

5Розв’язування трикутників

Класи: 9 кл.

Теорема косинусів

a2=b2+c2−2bccos⁡α\displaystyle a^2=b^2+c^2-2bc\cos\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)cos⁡α=b2+c2−a22bc\displaystyle \qquad\allowbreak \cos\alpha=\frac{b^2+c^2-a^2}{2bc}

Кут α\alpha лежить проти сторони aa, тобто між сторонами bb і cc.

Якщо aa — найбільша сторона: a2<b2+c2a^2<b^2+c^2 — трикутник гострокутний; a2=b2+c2a^2=b^2+c^2 — прямокутний; a2>b2+c2a^2>b^2+c^2 — тупокутний.

Підручник 9 кл., п. 2, 4 НМТ № 13–15

Теорема синусів

asin⁡α=bsin⁡β=csin⁡γ=2R\displaystyle \frac{a}{\sin\alpha}=\frac{b}{\sin\beta}=\frac{c}{\sin\gamma}=2R (є в довідкових матеріалах НМТ)

Звідси a=2Rsin⁡αa=2R\sin\alpha: хорда кола дорівнює добутку діаметра на синус вписаного кута, що спирається на цю хорду.

Підручник 9 кл., п. 3, 4 НМТ № 13–15

Площа трикутника

S=12 a haS=\dfrac12\,a\,h_a (є в довідкових матеріалах НМТ)  S=12 absin⁡γS=\dfrac12\,ab\sin\gamma (є в довідкових матеріалах НМТ)

S=p(p−a)(p−b)(p−c)S=\sqrt{p(p-a)(p-b)(p-c)} (є в довідкових матеріалах НМТ) (формула Герона; pp — півпериметр)

S=prS=pr  S=abc4RS=\dfrac{abc}{4R}

Підручник 8 кл., п. 22; 9 кл., п. 5 НМТ № 10, 13–15

Описане й вписане кола трикутника

R=abc4S=a2sin⁡αR=\dfrac{abc}{4S}=\dfrac{a}{2\sin\alpha}

r=Spr=\dfrac Sp

Центр описаного кола — точка перетину серединних перпендикулярів сторін; центр вписаного — точка перетину бісектрис. Центр описаного кола гострокутного трикутника лежить усередині нього, прямокутного — на середині гіпотенузи, тупокутного — поза трикутником.

Підручник 7 кл., п. 22; 9 кл., п. 3, 5 НМТ № 10

6Подібність трикутників

Класи: 8–9 кл.

Теорема Фалеса й пропорційні відрізки

Якщо паралельні прямі відтинають на одній стороні кута рівні відрізки, то й на другій стороні вони відтинають рівні відрізки.

Теорема про пропорційні відрізки: якщо AA1∥BB1∥CC1AA_1\parallel BB_1\parallel CC_1, то AB:BC=A1B1:B1C1AB:BC=A_1B_1:B_1C_1.

Підручник 8 кл., п. 11 НМТ № 18

Подібні трикутники

Трикутники подібні, якщо:

1) два кути одного дорівнюють двом кутам другого

2) дві сторони одного пропорційні двом сторонам другого, а кути між ними рівні

3) три сторони одного пропорційні трьом сторонам другого

A1B1AB=B1C1BC=A1C1AC=kP1P=k,S1S=k2\displaystyle \frac{A_1B_1}{AB}=\frac{B_1C_1}{BC}=\frac{A_1C_1}{AC}=k\qquad\allowbreak \frac{P_1}{P}=k,\qquad\allowbreak \frac{S_1}{S}=k^2

kk — коефіцієнт подібності. Відношення площ подібних фігур дорівнює k2k^2; відношення відповідних висот, медіан, бісектрис дорівнює kk.

Пряма, паралельна стороні трикутника, відтинає від нього трикутник, подібний даному.

Підручник 8 кл., п. 12–14; 9 кл., п. 20 НМТ № 18

7Чотирикутники

Класи: 8–9 кл.

Будь-який чотирикутник

Сума кутів чотирикутника дорівнює 360∘360^\circ.

Опуклий чотирикутник: S=12 d1d2sin⁡φS=\dfrac12\,d_1d_2\sin\varphi (φ\varphi — кут між діагоналями)

Підручник 8 кл., п. 1; 9 кл., п. 5

Паралелограм

S=a haS=a\,h_a (є в довідкових матеріалах НМТ)

S=absin⁡αS=ab\sin\alpha (є в довідкових матеріалах НМТ)

d12+d22=2(a2+b2)d_1^2+d_2^2=2(a^2+b^2)

(d1d_1, d2d_2 — діагоналі)

Властивості: протилежні сторони рівні; протилежні кути рівні; діагоналі точкою перетину діляться навпіл; сума кутів, прилеглих до однієї сторони, — 180∘180^\circ.

Ознаки: чотирикутник — паралелограм, якщо його протилежні сторони попарно рівні, або дві протилежні сторони рівні й паралельні, або діагоналі точкою перетину діляться навпіл.

Бісектриса кута паралелограма відтинає від нього рівнобедрений трикутник.

Підручник 8 кл., п. 2, 3, 21; 9 кл., п. 2, 5 НМТ № 2, 10, 13–15

Прямокутник, ромб, квадрат

Ромб: діагоналі d1=ACd_1=AC і d2=BDd_2=BD перпендикулярні й ділять його кути навпіл.

S=12 d1d2S=\dfrac12\,d_1d_2 (є в довідкових матеріалах НМТ)

S=ah=a2sin⁡αS=ah=a^2\sin\alpha, r=h2r=\dfrac h2

(α\alpha — кут ромба, hh — висота)

Прямокутник: діагоналі рівні; d2=a2+b2d^2=a^2+b^2; S=abS=ab (є в довідкових матеріалах НМТ); R=d2R=\dfrac d2.

Квадрат: d=a2d=a\sqrt2; S=a2=d22S=a^2=\dfrac{d^2}{2}; R=a22R=\dfrac{a\sqrt2}{2}; r=a2r=\dfrac a2.

Паралелограм з прямим кутом або з рівними діагоналями — прямокутник; з перпендикулярними діагоналями або з діагоналлю, що є бісектрисою кута, — ромб.

Підручник 8 кл., п. 4–6, 20–22 НМТ № 10, 15, 18

Трапеція

a∥ba\parallel b — основи, mm — середня лінія:

m=a+b2m=\dfrac{a+b}{2}, m∥am\parallel a

S=a+b2⋅hS=\dfrac{a+b}{2}\cdot h (є в довідкових матеріалах НМТ)

S=m⋅hS=m\cdot h

Сума кутів, прилеглих до бічної сторони, дорівнює 180∘180^\circ.

Рівнобічна трапеція: кути при кожній основі рівні, діагоналі рівні; висота, проведена з вершини тупого кута, ділить більшу основу на відрізки a−b2\dfrac{a-b}{2} і a+b2\dfrac{a+b}{2}.

Підручник 8 кл., п. 8, 23 НМТ № 3, 13–15, 18

Вписаний і описаний чотирикутники

Вписаний у коло: ∠A+∠C=∠B+∠D=180∘\angle A+\angle C=\angle B+\angle D=180^\circ (і навпаки). Тому з трапецій у коло можна вписати лише рівнобічну, а з паралелограмів — лише прямокутник.

Описаний навколо кола: AB+CD=BC+ADAB+CD=BC+AD (і навпаки, для опуклого); S=prS=pr. Для описаної трапеції сума основ дорівнює сумі бічних сторін, а h=2rh=2r.

Підручник 8 кл., п. 10 НМТ № 10

8Многокутники

Класи: 8–9 кл.

Опуклий многокутник

Сума кутів nn-кутника: 180∘(n−2)180^\circ(n-2). Сума зовнішніх кутів, узятих по одному при кожній вершині, — 360∘360^\circ.

Кількість діагоналей: n(n−3)2\dfrac{n(n-3)}{2}. Периметр PP — сума довжин усіх сторін.

Площа многокутника, описаного навколо кола: S=prS=pr.

Підручник 8 кл., п. 19

Правильний многокутник

Усі сторони рівні й усі кути рівні; центри вписаного й описаного кіл збігаються.

Кут: 180∘(n−2)n\dfrac{180^\circ(n-2)}{n}

Центральний кут: 360∘n\dfrac{360^\circ}{n}

R=a2sin⁡180∘n,r=a2tg⁡180∘n,S=12 Pr\displaystyle R=\frac{a}{2\sin\frac{180^\circ}{n}},\qquad\allowbreak r=\frac{a}{2\tg\frac{180^\circ}{n}},\qquad\allowbreak S=\frac12\,Pr
n=3n=3n=4n=4n=6n=6\rule[-1.4mm]{0pt}{4.8mm}
RRa33\dfrac{a\sqrt3}{3}a22\dfrac{a\sqrt2}{2}aa\rule[-3.3mm]{0pt}{8.8mm}
rra36\dfrac{a\sqrt3}{6}a2\dfrac a2a32\dfrac{a\sqrt3}{2}\Tt

Правильний шестикутник складається з 6 рівносторонніх трикутників:

S=3a232S=\dfrac{3a^2\sqrt3}{2}

Підручник 9 кл., п. 6

9Коло і круг

Класи: 7–9 кл.

Хорди й дотичні

d=2Rd=2R.

Діаметр, перпендикулярний до хорди, ділить її навпіл.

Дотична перпендикулярна до радіуса, проведеного в точку дотику: OA⊥PAOA\perp PA.

Відрізки дотичних з однієї точки рівні: PA=PBPA=PB.

Підручник 7 кл., п. 21 НМТ № 10

Центральні й вписані кути

Центральний кут дорівнює дузі, на яку спирається:

∠AOC=∪AC\angle AOC=\arc{AC} (дуга AC)

Вписаний кут дорівнює половині дуги, на яку спирається:

∠ABC=12∪AC=12∠AOC\angle ABC=\dfrac12\arc{AC}=\dfrac12\angle AOC (дуга AC)

Вписані кути, що спираються на одну дугу, рівні. Вписаний кут, що спирається на діаметр, — прямий.

Кут між дотичною і хордою, проведеною в точку дотику, дорівнює половині дуги, що лежить усередині цього кута.

Підручник 8 кл., п. 9 НМТ № 2, 10

Хорди, дотична і січна

AM⋅MB=CM⋅MDAM\cdot MB=CM\cdot MD

AM2=AB⋅ACAM^2=AB\cdot AC

Ліворуч — хорди, що перетинаються; праворуч — дотична AMAM і січна ABCABC.

Підручник 8 кл., п. 13 НМТ № 10

Довжина кола, площа круга

C=2πRC=2\pi R (є в довідкових матеріалах НМТ) — довжина кола

l=πRn180l=\dfrac{\pi Rn}{180} — довжина дуги в n∘n^\circ

S=πR2S=\pi R^2 (є в довідкових матеріалах НМТ) — площа круга

S=πR2n360S=\dfrac{\pi R^2n}{360} — площа сектора


Площа сегмента: Sсегм=Sсект−S△AOBS_{\text{сегм}}=S_{\sect}-S_{\triangle AOB}, якщо дуга менша від 180∘180^\circ, і Sсегм=Sсект+S△AOBS_{\text{сегм}}=S_{\sect}+S_{\triangle AOB}, якщо більша.

Радіанна міра: π\pi рад =180∘=180^\circ. Для кута α\alpha у радіанах: l=Rαl=R\alpha, Sсект=12R2αS_{\sect}=\dfrac12R^2\alpha.

Підручник 9 кл., п. 7 НМТ № 15

10Координати на площині

Класи: 9 кл.

Відстань, середина, рівняння

AB=(x2−x1)2+(y2−y1)2\displaystyle AB=\sqrt{(x_2-x_1)^2+(y_2-y_1)^2} (є в довідкових матеріалах НМТ)

Середина MM відрізка ABAB:

x0=x1+x22x_0=\dfrac{x_1+x_2}{2} (є в довідкових матеріалах НМТ)

y0=y1+y22y_0=\dfrac{y_1+y_2}{2} (є в довідкових матеріалах НМТ)

Коло з центром (a; b)(a;\,b) і радіусом RR: (x−a)2+(y−b)2=R2(x-a)^2+(y-b)^2=R^2 (є в довідкових матеріалах НМТ)

Пряма: ax+by=cax+by=c (aa і bb не дорівнюють нулю одночасно).

Невертикальна пряма: y=kx+by=kx+b, k=tg⁡αk=\tg\alpha — кутовий коефіцієнт (α\alpha — кут між прямою й додатним напрямом осі абсцис, 0∘≤α<180∘0^\circ\le\alpha<180^\circ; для спадної прямої кут α\alpha тупий і k<0k<0).

Прямі y=k1x+b1y=k_1x+b_1 і y=k2x+b2y=k_2x+b_2 паралельні, якщо k1=k2k_1=k_2 і b1≠b2b_1\ne b_2.

Підручник 9 кл., п. 8–11 НМТ № 8

11Вектори

Класи: 9 кл.

Координати й дії

A(x1; y1)A(x_1;\,y_1), B(x2; y2)B(x_2;\,y_2): AB→ (x2−x1; y2−y1)\vect{AB}\,(x_2-x_1;\ y_2-y_1) (є в довідкових матеріалах НМТ)

a⃗ (a1; a2)\vec a\,(a_1;\,a_2): ∣a⃗∣=a12+a22|\vec a|=\sqrt{a_1^2+a_2^2} (є в довідкових матеріалах НМТ)

a⃗+b⃗ (a1+b1; a2+b2)\vec a+\vec b\,(a_1+b_1;\ a_2+b_2), a⃗−b⃗ (a1−b1; a2−b2)\vec a-\vec b\,(a_1-b_1;\ a_2-b_2), ka⃗ (ka1; ka2)k\vec a\,(ka_1;\ ka_2)

Нульовий вектор 0⃗ (0; 0)\vec 0\,(0;\,0). Протилежні вектори мають рівні модулі й протилежні напрями.

AB→+BC→=AC→\vect{AB}+\vect{BC}=\vect{AC}

AB→+AD→=AC→\vect{AB}+\vect{AD}=\vect{AC}

Ліворуч — правило трикутника, праворуч — правило паралелограма.

OA→−OB→=BA→\vect{OA}-\vect{OB}=\vect{BA},  AB→=−BA→\vect{AB}=-\vect{BA}

Колінеарні вектори (a⃗≠0⃗\vec a\ne\vec 0): b⃗=ka⃗\vec b=k\vec a ⇔\Leftrightarrow b1=ka1b_1=ka_1, b2=ka2b_2=ka_2 (координати пропорційні). Рівні вектори мають рівні координати.

Якщо a⃗\vec a і b⃗\vec b неколінеарні, то будь-який вектор можна єдиним чином подати у вигляді c⃗=xa⃗+yb⃗\vec c=x\vec a+y\vec b.

MM — середина відрізка ABAB: OM→=12(OA→+OB→)\vect{OM}=\dfrac12\bigl(\vect{OA}+\vect{OB}\bigr).

Підручник 9 кл., п. 12–15 НМТ № 8

Скалярний добуток

a⃗⋅b⃗=∣a⃗∣⋅∣b⃗∣⋅cos⁡φ\vec a\cdot\vec b=|\vec a|\cdot|\vec b|\cdot\cos\varphi (є в довідкових матеріалах НМТ)  a⃗⋅b⃗=a1b1+a2b2\vec a\cdot\vec b=a_1b_1+a_2b_2 (є в довідкових матеріалах НМТ)

cos⁡φ=a1b1+a2b2a12+a22⋅b12+b22a⃗⋅a⃗=∣a⃗∣2\displaystyle \cos\varphi=\frac{a_1b_1+a_2b_2}{\sqrt{a_1^2+a_2^2}\cdot\sqrt{b_1^2+b_2^2}}\qquad\allowbreak \vec a\cdot\vec a=|\vec a|^2

Для ненульових векторів: a⃗⊥b⃗\vec a\perp\vec b ⇔\Leftrightarrow a⃗⋅b⃗=0\vec a\cdot\vec b=0 ⇔\Leftrightarrow a1b1+a2b2=0a_1b_1+a_2b_2=0.

Якщо a⃗⋅b⃗<0\vec a\cdot\vec b<0, кут між векторами тупий або розгорнутий (180∘180^\circ, коли вектори протилежно напрямлені).

Властивості: a⃗⋅b⃗=b⃗⋅a⃗\vec a\cdot\vec b=\vec b\cdot\vec a; (ka⃗)⋅b⃗=k(a⃗⋅b⃗)(k\vec a)\cdot\vec b=k(\vec a\cdot\vec b); (a⃗+b⃗)⋅c⃗=a⃗⋅c⃗+b⃗⋅c⃗(\vec a+\vec b)\cdot\vec c=\vec a\cdot\vec c+\vec b\cdot\vec c.

Підручник 9 кл., п. 16 НМТ № 8

12Геометричні перетворення

Класи: 9 кл.

Рухи й гомотетія

Рух (переміщення) зберігає відстані між точками; фігури рівні, якщо одну можна отримати з другої рухом. Рухи: паралельне перенесення, осьова й центральна симетрії, поворот.

Образ точки (x; y)(x;\,y):

• перенесення на a⃗ (m; n)\vec a\,(m;\,n): (x+m; y+n)(x+m;\ y+n)

• симетрія відносно початку координат: (−x; −y)(-x;\,-y)

• симетрія відносно осі абсцис: (x; −y)(x;\,-y); осі ординат: (−x; y)(-x;\,y)

Центральна симетрія з центром OO: OO — середина AA1AA_1. Осьова симетрія відносно прямої ll: ll — серединний перпендикуляр відрізка AA1AA_1. Поворот навколо OO на кут φ\varphi: OA1=OAOA_1=OA, ∠AOA1=φ\angle AOA_1=\varphi.

Гомотетія з центром OO і коефіцієнтом kk:

OX1→=k OX→\vect{OX_1}=k\,\vect{OX}, A1B1=∣k∣⋅ABA_1B_1=|k|\cdot AB; площі фігур змінюються в k2k^2 разів.

Підручник 9 кл., п. 17–20 НМТ № 8