Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (алгебра: 7 кл. — 2024, 8 кл. — 2021, 9 кл. — 2017; модуль числа — математика, 6 кл., 2023). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: № 4 — лінійні нерівності та їхні системи, модуль, степені; № 9 — вирази (корені, степені, дроби, скорочене множення); № 13–15 — перетворення виразів, системи рівнянь; № 17 — значення виразів.
Д (є в довідкових матеріалах НМТ) — формула є в довідкових матеріалах, які можна відкрити під час НМТ. Формули без значка треба пам’ятати.
Позначення (як у підручнику)
N,Z,Q,R — множини натуральних, цілих, раціональних і дійсних чисел; ∩ — переріз, ∪ — об’єднання проміжків; D — дискримінант; x1,x2 — корені.
Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (алгебра: 7 кл. — 2024, 8 кл. — 2021, 9 кл. — 2017; модуль числа — математика, 6 кл., 2023). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: № 4 — лінійні нерівності та їхні системи, модуль, степені; № 9 — вирази (корені, степені, дроби, скорочене множення); № 13–15 — перетворення виразів, системи рівнянь; № 17 — значення виразів.
1Степені й многочлени
Класи: 7–8 кл.
Степінь з натуральним показником
an=nмножниківa⋅a⋅…⋅a,n∈N,n≥2Д (є в довідкових матеріалах НМТ)a1=aД (є в довідкових матеріалах НМТ)
a — основа, n — показник степеня. Від’ємне число в парному степені — додатне, у непарному — від’ємне; 0n=0.
Для натуральних m і n:
am⋅an=am+nД (є в довідкових матеріалах НМТ)(am)n=amnД (є в довідкових матеріалах НМТ)
am:an=am−nД (є в довідкових матеріалах НМТ)(a=0,m>n)(ab)n=anbnД (є в довідкових матеріалах НМТ)
Степінь із цілим показником. Стандартний вигляд числа
a0=1,a=0Д (є в довідкових матеріалах НМТ)a−n=an1,a=0,n∈NД (є в довідкових матеріалах НМТ)
Вираз 0n при цілих n≤0 не має змісту.
Для a=0,b=0 і будь-яких цілих m,n справджуються всі властивості степеня з натуральним показником (уже без умови m>n), а також (ba)n=bnanД (є в довідкових матеріалах НМТ); звідси (ba)−n=(ab)n.
Приклад: (5−5)−4:(5−7)−3=520:521=5−1=51.
Стандартний вигляд числа: a⋅10n, де 1≤a<10,n — ціле число (порядок числа): 564000000=5,64⋅108;0,0036=3,6⋅10−3;(3,4⋅1014)⋅(7⋅10−8)=23,8⋅106=2,38⋅107.
Підручник 8 кл., п. 8, 9НМТ № 4, 9, 17
Одночлени й многочлени. Тотожності
Одночлен — добуток чисел, змінних та їхніх степенів. Стандартний вигляд: один числовий множник (коефіцієнт) на першому місці, решта — степені різних змінних: −3a2b5(коефіцієнт −3, степінь 2+5=7).
Многочлен — сума одночленів; подібні члени зводять: 5x2y−2x2y=3x2y. Степінь многочлена стандартного вигляду — найбільший зі степенів його членів.
a(b+c)=ab+ac,(a+b)(c+d)=ac+ad+bc+bd
Тотожність — рівність, правильна при всіх допустимих значеннях змінних; тотожне перетворення — заміна виразу тотожно рівним. Щоб довести тотожність, перетворюють одну її частину в другу, або обидві частини — в один вираз, або показують, що різниця частин тотожно дорівнює нулю.
Підручник 7 кл., п. 4, 7–11; 8 кл., п. 2НМТ № 13–15
Формули скороченого множення
a2−b2=(a−b)(a+b)Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
(a+b)2=a2+2ab+b2Д (є в довідкових матеріалах НМТ)(a−b)2=a2−2ab+b2Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
a3+b3=(a+b)(a2−ab+b2)
a3−b3=(a−b)(a2+ab+b2)
(a+b)3=a3+3a2b+3ab2+b3
(a−b)3=a3−3a2b+3ab2−b3
Виділення квадрата двочлена: x2−4x+5=(x−2)2+1≥1, тому найменше значення виразу дорівнює 1 (при x=2).
Підручник 7 кл., п. 14–18НМТ № 9, 13–15
Розкладання многочлена на множники
Винесення спільного множника за дужки: 6x3−9x2=3x2(2x−3).
Групування: ab+2a+3b+6=a(b+2)+3(b+2)=(b+2)(a+3).
За формулами скороченого множення: 9x2−25=(3x−5)(3x+5);x2+6x+9=(x+3)2;x3−8=(x−2)(x2+2x+4).
Способи часто поєднують: 2x3−8x=2x(x2−4)=2x(x−2)(x+2).
Раціональний дріб BA: чисельник A і знаменник B — многочлени, B — ненульовий. Допустимі значення змінних — ті, при яких вираз має зміст (знаменники не дорівнюють нулю); усі разом вони утворюють область допустимих значень (ОДЗ). Приклад: для виразу x1+x−53 допустимі всі x, крім 0 і 5.
Основна властивість дробу (C — ненульовий многочлен):
BA=BCAC−BA=B−A=−BA
Скорочення: y2+2yy2+4y+4=y(y+2)(y+2)2=yy+2.
Дії з дробами (знаменники й дільник — ненульові):
CA±CB=CA±BBA⋅DC=BDAC
BA:DC=BCAD(BA)n=BnAn,n∈NД (є в довідкових матеріалах НМТ)
Дроби з різними знаменниками спочатку зводять до спільного знаменника:
a−b1−a+b1=(a−b)(a+b)(a+b)−(a−b)=a2−b22b
Підручник 8 кл., п. 1–6НМТ № 9, 13–15
3Квадратні корені. Дійсні числа
Класи: 8 кл.
Арифметичний квадратний корінь
a — невід’ємне число, квадрат якого дорівнює a:a=b⇔b≥0 і b2=a. Вираз a має зміст лише при a≥0.
(a)2=a(a≥0)a2=∣a∣
ab=a⋅b(a≥0,b≥0)
ba=ba(a≥0,b>0)
Узагалі, a2n=∣an∣(n∈N):a14=∣a7∣.
Якщо a1>a2≥0, то a1>a2:23=12<18=32;4<20<5, бо 16<20<25.
Рівняння x2=a: при a>0 корені ±a; при a=0 корінь 0; при a<0 коренів немає.
Приклади: (−7,3)2=7,3;372−122=25⋅49=35.
Таблиця квадратів чисел від 10 до 49 є в довідці НМТД (є в довідкових матеріалах НМТ); з нею зручно добувати корені: 1369=37.
Ірраціональні числа — нескінченні неперіодичні десяткові дроби (2,π). Раціональні й ірраціональні числа разом утворюють множину дійсних чисел: N⊂Z⊂Q⊂R.Якщо натуральне n не є квадратом натурального числа, то n — ірраціональне.
Внесення множника під знак кореня: ab=a2b при a≥0;ab=−a2b при a<0:−27=−28.
Для a≥0,b≥0:(a−b)(a+b)=a−b;(a±b)2=a±2ab+b.
Подібні доданки: 54−24=36−26=6.
Звільнення від ірраціональності в знаменнику — множимо чисельник і знаменник на корінь або на вираз, що дає в знаменнику різницю квадратів: 2315=2⋅3153=253;
Рівносильні рівняння мають ті самі корені (або обидва не мають коренів). Рівняння, рівносильне даному, отримаємо, якщо перенесемо доданок в іншу частину, змінивши його знак, або помножимо (поділимо) обидві частини на число, відмінне від нуля.
Добуток дорівнює нулю тоді й лише тоді, коли хоча б один із множників дорівнює нулю, а інші мають зміст: x3−4x=0⇔x(x−2)(x+2)=0⇔x=0 або x=±2.
Підручник 7 кл., п. 2; 8 кл., п. 7
Квадратне рівняння
ax2+bx+c=0,a=0Д (є в довідкових матеріалах НМТ)D=b2−4acД (є в довідкових матеріалах НМТ)
D>0:x1=2a−b−D,x2=2a−b+DД (є в довідкових матеріалах НМТ)
D=0:x1=x2=−2abД (є в довідкових матеріалах НМТ)(один корінь)
Зведене рівняння — з першим коефіцієнтом 1: x2+bx+c=0.
Неповні рівняння:
b=c=0:ax2=0,x=0;
b=0,c=0:x(ax+b)=0,x1=0,x2=−ab;
b=0,c=0:x2=−ac: якщо −ac>0, то x=±−ac ; якщо −ac<0, коренів немає.
Якщо b=2k і k2−ac≥0, то x1,2=a−k±k2−ac.
Підручник 8 кл., п. 18, 19
Теорема Вієта. Квадратний тричлен
Якщо x1 і x2 — корені рівняння ax2+bx+c=0, то
x1+x2=−ab,x1x2=ac(a=0,D≥0)
Для зведеного рівняння x2+bx+c=0:x1+x2=−b,x1x2=c.
Обернена теорема: якщо числа α і β такі, що α+β=−ab і αβ=ac, то вони є коренями рівняння ax2+bx+c=0. Приклад: x2−5x+6=0:x1=2,x2=3(2+3=5,2⋅3=6).
Розклад квадратного тричлена ax2+bx+c на множники (x1,x2 — його корені):
ax2+bx+c=a(x−x1)(x−x2)Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
Якщо D=0:ax2+bx+c=a(x−x1)2; якщо D<0, тричлен не можна розкласти на лінійні множники.
Приклад: 2x2−x−1=2(x−1)(x+21)=(x−1)(2x+1).
Підручник 8 кл., п. 20, 21НМТ № 9, 13–15
Раціональні рівняння
Ліва й права частини рівняння — раціональні вирази. Дріб дорівнює нулю, коли чисельник дорівнює нулю, а знаменник — ні:
BA=0⇔{A=0,B=0.
Алгоритм: 1) перенести все в ліву частину й звести її до дробу BA; 2) розв’язати рівняння A=0; 3) відкинути корені, при яких B=0.
Приклад: x−4x2−16=0:x2=16,x=±4; але x=4, тому x=−4.
Однакові знаменники: CA=CB⇔A=B і C=0. Приклад: x−6x2+2x=x−65x+18:x2−3x−18=0,x=−3 або x=6; але x=6, тому x=−3.
Підручник 8 кл., п. 7, 22
Рівняння, які зводяться до квадратних
Біквадратне рівняння ax4+bx2+c=0(a=0): заміна x2=t дає at2+bt+c=0;x2=t має корені лише при t≥0.
Приклад: x4−13x2+36=0:t2−13t+36=0,t=4 або t=9;x=±2,x=±3.
Метод заміни змінної — не лише для біквадратних рівнянь: у рівнянні (2x−1)4+(2x−1)2−2=0 заміна (2x−1)2=t дає t2+t−2=0,t=−2 або t=1;(2x−1)2=−2 коренів не має, з (2x−1)2=1 маємо x=0 або x=1.
Підручник 8 кл., п. 22
5Нерівності
Класи: 9 кл.
Числові нерівності
a>b, якщо a−b>0;a<b, якщо a−b<0.
Якщо a>b і b>c, то a>c.
Якщо a>b, то a+c>b+c для будь-якого числа c.
Якщо a>b і c>0, то ac>bc; якщо a>b і c<0, то ac<bc(знак нерівності змінюється).
Якщо a>b і ab>0, то a1<b1.
Почленне додавання: якщо a>b і c>d, то a+c>b+d.
Почленне множення: якщо a>b>0 і c>d>0, то ac>bd; звідси an>bn при a>b>0,n∈N.
Оцінювання: якщо 6<a<8 і 10<b<12, то 16<a+b<20,60<ab<96,−6<a−b<−2(бо −12<−b<−10).
Підручник 9 кл., п. 1–3НМТ № 4
Лінійні нерівності
Нерівність, рівносильну даній, отримаємо, якщо: перенесемо доданок з однієї частини в другу, змінивши його знак; помножимо (поділимо) обидві частини на додатне число; помножимо (поділимо) обидві частини на від’ємне число, змінивши знак нерівності на протилежний.
Лінійна нерівність ax>b(так само ax<b,ax≥b,ax≤b):
a>0:x>ab;a<0:x<ab;a=0: отримуємо числову нерівність (0>b,0<b,0≥b чи 0≤b): якщо вона правильна, x — будь-яке число; якщо ні — розв’язків немає.
Приклад: 4−6x>3x+13⇔−9x>9⇔x<−1, тобто x∈(−∞;−1).
Підручник 9 кл., п. 4, 5НМТ № 4
Числові проміжки
x>a
(a;+∞)
x≥a
[a;+∞)
x<a
(−∞;a)
x≤a
(−∞;a]
a<x<b
(a;b)
a≤x≤b
[a;b]
a<x≤b
(a;b]
a≤x<b
[a;b)
Кругла дужка — кінець не входить (порожня точка), квадратна — входить (зафарбована). Усі числа — (−∞;+∞). Біля ±∞ дужка завжди кругла.
Підручник 9 кл., п. 5, 6НМТ № 4
Системи лінійних нерівностей
Розв’язок системи — значення змінної, яке задовольняє кожну нерівність. Множина розв’язків системи — переріз (∩) множин розв’язків її нерівностей.
Приклад: {3x−1>−7,3−4x>−9⇔{x>−2,x<3⇔−2<x<3, тобто (−2;3):
Подвійна нерівність — теж система: −1≤2x+3<5⇔−4≤2x<2⇔−2≤x<1.
Якщо спільних точок немає, розв’язків немає (∅), наприклад: x>5 і x<5.
Допустимі значення виразу 2x−1+5−x — розв’язки системи 2x−1≥0,5−x≥0, тобто [21;5].
Підручник 9 кл., п. 6НМТ № 4
Квадратні нерівності
ax2+bx+c>0(або <0,≥0,≤0), a=0. Графічний метод: знаходимо корені тричлена й схематично зображаємо параболу y=ax2+bx+c; при a>0 її вітки напрямлені вгору. Розв’язки при a>0:
>0
x<x1 або x>x2
x=x0
будь-яке x
≥0
x≤x1 або x≥x2
будь-яке x
будь-яке x
<0
x1<x<x2
∅
∅
≤0
x1≤x≤x2
x=x0
∅
x0=−2abД (є в довідкових матеріалах НМТ); ∅ — розв’язків немає. Якщо a<0, множимо нерівність на −1, змінюючи її знак.
∣a∣=a, якщо a≥0;∣a∣=−a, якщо a<0Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
∣a∣≥0,∣−a∣=∣a∣;∣a∣ — відстань від початку відліку до точки, яка зображує число a.
∣x∣=a: при a>0 корені ±a; при a=0 корінь 0; при a<0 коренів немає.
Так само: ∣5x−6∣=4⇔5x−6=4 або 5x−6=−4;x=2 або x=0,4.
Якщо знак виразу відомий, модуль розкриваємо за означенням: ∣x−3∣=−(x−3)=3−x при x<3.
При a>0:
∣x∣<a⇔−a<x<a;
∣x∣>a⇔x<−a або x>a.
Приклад: ∣2x+3∣<5⇔−5<2x+3<5⇔−4<x<1.
Підручник 6 кл., п. 30; 7 кл., п. 2; 9 кл., п. 6НМТ № 4, 17
6Системи рівнянь. Текстові задачі
Класи: 7–9 кл.
Системи лінійних рівнянь
Розв’язок системи з двома змінними — пара чисел (x;y), яка перетворює кожне рівняння системи в правильну рівність.
Метод підстановки: з одного рівняння виражаємо змінну через другу (3x−2y=6⇒x=32y+6) й підставляємо в інше рівняння. Так само виражають змінну з формули: S=2(a+b)h⇒b=h2S−a.
Метод додавання: множимо рівняння на «вигідні» числа, щоб коефіцієнти при одній зі змінних стали протилежними, і додаємо рівняння почленно.
Розв’язки системи — координати спільних точок графіків її рівнянь. Графічно їх зазвичай знаходять наближено, тому перевіряємо підстановкою. Графік рівняння ax+by=c, де a і b не дорівнюють нулю одночасно, — пряма. Система двох лінійних рівнянь:
Інших випадків немає: така система не може мати, наприклад, рівно два розв’язки.
Підручник 7 кл., п. 25, 26НМТ № 13–15
Системи рівнянь другого степеня
Ті самі методи: підстановка (зручна, якщо одне з рівнянь лінійне), додавання, заміна змінних, графічний.
Графічно — це спільні точки параболи y=x2 і прямої y=x+2.
Підручник 9 кл., п. 13НМТ № 13–15
Системи: заміна змінних, кількість розв’язків
Якщо відомі x+y і xy, допомагає теорема, обернена до теореми Вієта: з x+y=3,xy=2 випливає, що x і y — корені рівняння t2−3t+2=0; розв’язки (1;2),(2;1).
Вираз, відомий з одного рівняння, підставляємо в інше: якщо x+y=5, то xy+y2=y(x+y)=5y.
Кількість розв’язків зручно визначати графічно: (x−a)2+(y−b)2=R2(R>0) — коло з центром (a;b) радіуса R;y=ax2+bx+c(a=0) — парабола; xy=k(k=0) — гіпербола.
Підручник 9 кл., п. 13НМТ № 13–15
Текстові задачі. Рух
Позначаємо невідоме, складаємо рівняння (систему), розв’язуємо й перевіряємо, чи відповідає корінь змісту задачі (швидкість, час, кількість — додатні).
Рух: s=vt,t=vs. Рух назустріч (вирушили одночасно): до зустрічі тіла разом проходять усю відстань: v1t+v2t=s.
Рух по річці (v — власна швидкість, vт — швидкість течії): за течією v+vт, проти течії v−vт; пліт пливе зі швидкістю течії.
Приклад: човен пройшов 3 км за течією й 2 км проти течії за 0,5 год, швидкість течії — 2 км/год; x км/год — власна швидкість човна:
x+23+x−22=21
Звідси x2−10x=0:x=0 — не підходить (x>2),x=10.
Підручник 7 кл., п. 3, 29; 8 кл., п. 7, 23; 9 кл., п. 14
Текстові задачі. Робота, числа
Спільна робота: усю роботу беремо за 1. Якщо перший виконує роботу за x год, а другий — за y год, то за 1 год вони виконують x1 і y1 роботи, а удвох — x1+y1.
Приклад: двоє робітників, працюючи разом, виконують роботу за 10 днів; x і y — кількість днів, за яку кожен виконав би її сам: x10+y10=1.
Двоцифрове число ab=10a+b; з переставленими цифрами — 10b+a.
Підручник 7 кл., п. 9, 29; 8 кл., п. 23; 9 кл., п. 14