Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (алгебра і початки аналізу, профільний рівень: 10 кл. — 2018). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: № 11 — тригонометричне рівняння; № 16 — властивості й графіки функцій; № 17 — значення тригонометричних виразів.
Д (є в довідкових матеріалах НМТ) — формула є в довідкових матеріалах, які можна відкрити під час НМТ. Формули без значка треба пам’ятати.
Позначення
n,k — довільні цілі числа (n∈Z,k∈Z); аргументи тригонометричних функцій — у радіанах (градуси позначено знаком ∘);D(y),E(y) — область визначення й область значень функції; T — період.
Підручник — клас і пункт підручника А. Г. Мерзляка та ін. (алгебра і початки аналізу, профільний рівень: 10 кл. — 2018). НМТ — номери завдань НМТ, де ця тема траплялася у 2024–2026 рр.: № 11 — тригонометричне рівняння; № 16 — властивості й графіки функцій; № 17 — значення тригонометричних виразів.
1Тригонометричні функції числового аргументу
Класи: 10 кл.
Радіанна міра кута
Кут в 1 радіан — центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює радіусу кола.
πрад=180∘,1рад=(π180)∘≈57∘
Градуси переводять у радіани множенням на 180π, радіани в градуси — множенням на π180∘:135∘=135⋅180π=43π,65π=65⋅180∘=150∘. «Рад» зазвичай не пишуть: sin2 — синус кута 2 радіани.
Довжина дуги кола радіуса R, яка містить α рад: l=αR.
Підручник 10 кл., п. 16НМТ № 17
Синус, косинус, тангенс і котангенс
Одиничне коло — коло радіуса 1 із центром O(0;0). Точку P0(1;0) повертають навколо O на кут α (проти годинникової стрілки — α>0, за стрілкою — α<0) і отримують точку P(x;y)(у довідці НМТ — M):
sinα=y,cosα=xД (є в довідкових матеріалах НМТ)
tgα=cosαsinαД (є в довідкових матеріалах НМТ)(α=2π+πk)
ctgα=sinαcosα(α=πk)
−1≤sinα≤1,−1≤cosα≤1;tgα і ctgα набувають будь-яких значень. Кутам α і α+2πn відповідає та сама точка P.
Підручник 10 кл., п. 16, 17НМТ № 17
Значення для деяких кутів
α
0
6π
4π
3π
2π
π
23π
2π
0∘
30∘
45∘
60∘
90∘
180∘
270∘
360∘
sinα
0
21
22
23
1
0
−1
0
Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
cosα
1
23
22
21
0
−1
0
1
Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
tgα
0
33
1
3
—
0
—
0
Д (є в довідкових матеріалах НМТ)
ctgα
—
3
1
33
0
—
0
—
«—» — не існує. Рядка ctg у довідці НМТ немає: ctgα=tgα1(α=2πk);ctg2π=ctg23π=0.
Інші кути — за формулами зведення: cos32π=cos(π−3π)=−cos3π=−21.
Підручник 10 кл., п. 17 і форзац 4; п. 24НМТ № 17
Одиничне коло: основні кути
Точка кута α має координати (cosα;sinα):6π→(23;21),4π→(22;22),3π→(21;23).
Точки кутів α і π−α симетричні відносно осі y (рівні синуси), α і −α — відносно осі x (рівні косинуси), α і π+α — відносно точки O (рівні тангенси).
Функцію f називають періодичною з періодом T=0, якщо для кожного x∈D(f):f(x−T)=f(x)=f(x+T). Головний (найменший додатний) період: 2π — для sin і cos,π — для tg і ctg.
Приклад: sin(−313π)=−sin(4π+3π)=−sin3π=−23.
Підручник 10 кл., п. 18, 19НМТ № 16, 17
Основні співвідношення
sin2α+cos2α=1Д (є в довідкових матеріалах НМТ)— для будь-якого α
1+tg2α=cos2α1Д (є в довідкових матеріалах НМТ)(α=2π+πk)1+ctg2α=sin2α1(α=πk)
tgα⋅ctgα=1(α=2πk)
Знак у формулах sinα=±1−cos2α,cosα=±1−sin2α вибирають за чвертю, у якій лежить α.
Приклад: sinα=−257,π<α<23π(III чверть, тому cosα<0): cosα=−1−62549=−2524,tgα=247.
Підручник 10 кл., п. 22НМТ № 17
2Графіки й властивості функцій
Класи: 10 кл.
Функції y=sinx і y=cosx
y=sinx
y=cosx
D(y)
R
R
E(y)
[−1;1]
[−1;1]
Період
2π
2π
Парність
непарна
парна
Нулі
x=πn
x=2π+πn
y>0
(2πn;π+2πn)
(−2π+2πn;2π+2πn)
y<0
(π+2πn;2π+2πn)
(2π+2πn;23π+2πn)
Зростає
[−2π+2πn;2π+2πn]
[π+2πn;2π+2πn]
Спадає
[2π+2πn;23π+2πn]
[2πn;π+2πn]
Найбільше
1 при x=2π+2πn
1 при x=2πn
Найменше
−1 при x=−2π+2πn
−1 при x=π+2πn
Графік y=cosx — синусоїда y=sinx, перенесена на 2π ліворуч: cosx=sin(x+2π).
Підручник 10 кл., п. 20НМТ № 16
Функції y=tgx і y=ctgx
y=tgx
y=ctgx
y=tgx
y=ctgx
D(y)
x=2π+πn
x=πn
E(y)
R
R
Період
π
π
Парність
непарна
непарна
Нулі
x=πn
x=2π+πn
y>0
(πn;2π+πn)
(πn;2π+πn)
y<0
(−2π+πn;πn)
(−2π+πn;πn)
Зростає
(−2π+πn;2π+πn)
—
Спадає
—
(πn;π+πn)
Найбільшого й найменшого значень не мають. Прямі x=2π+πn (для tgx) і x=πn (для ctgx) графік не перетинає: у цих точках функція не визначена.
Підручник 10 кл., п. 21НМТ № 16
Область значень і період
Для функцій y=Asin(kx+b)+m і y=Acos(kx+b)+m(A=0,k=0 — будь-які числа):
E(y)=[m−∣A∣;m+∣A∣],
головний період T=∣k∣2π.
(Бо −1≤sint≤1 і −1≤cost≤1.) На рисунку: y=2sin2x+1,E(y)=[−1;3],T=π.Перетворення графіків — у довіднику «Функції та графіки».
Для y=tg(kx+b) і y=ctg(kx+b)(k=0) головний період T=∣k∣π.
Приклади: 1−4cosx набуває значень від −3 до 5;sinxcosx=21sin2x — від −21 до 21;asinx+bcosx — від −a2+b2 до a2+b2 (допоміжний кут).
Заміна t=sinx,t∈[−1;1]:sin2x−sinx=t2−t набуває значень від −41 (при t=21) до 2 (при t=−1).
Підручник 10 кл., п. 17, 19, 20, 23НМТ № 16
3Тригонометричні формули
Класи: 10 кл.
Формули додавання
cos(α−β)=cosαcosβ+sinαsinβ
cos(α+β)=cosαcosβ−sinαsinβ
sin(α+β)=sinαcosβ+cosαsinβ
sin(α−β)=sinαcosβ−cosαsinβ
tg(α+β)=1−tgαtgβtgα+tgβ,tg(α−β)=1+tgαtgβtgα−tgβ
(якщо cosα=0,cosβ=0 і cos(α±β)=0)
Приклад: cos70∘cos10∘+sin70∘sin10∘=cos60∘=21.
Допоміжний кут (a2+b2=0):asinx+bcosx=a2+b2sin(x+φ), де cosφ=a2+b2a,sinφ=a2+b2b. Приклад: sinx+3cosx=2sin(x+3π).
Підручник 10 кл., п. 23, 31НМТ № 17
Формули зведення
Для аргументів 2π±α,π±α,23π±α:
1) у правій частині ставлять той знак, який мала б ліва частина при 0<α<2π (сама формула правильна для будь-якого α);
2) для 2π±α і 23π±α назву функції змінюють: sin↔cos,tg↔ctg; для π±α назва не змінюється.
Приклад: sin(23π−α)=−cosα(кут 23π−α лежить у III чверті, там sin<0; назва змінюється).
З довідки НМТ (там кути записано в градусах):
sin(2π+α)=cosαД (є в довідкових матеріалах НМТ)cos(2π+α)=−sinαД (є в довідкових матеріалах НМТ)
tg(2π+α)=−tgα1Д (є в довідкових матеріалах НМТ)(α=2πk)
sin(π−α)=sinαД (є в довідкових матеріалах НМТ)cos(π−α)=−cosαД (є в довідкових матеріалах НМТ)tg(π−α)=−tgαД (є в довідкових матеріалах НМТ)
Також sin(2π−α)=cosα,cos(2π−α)=sinα,tg(2π−α)=ctgα,tg(2π+α)=−ctgα.
Спершу відкидають цілі періоди: sin930∘=sin(2⋅360∘+210∘)=sin(180∘+30∘)=−sin30∘=−21.
Підручник 10 кл., п. 24НМТ № 17
Подвійний і половинний аргумент
sin2α=2sinαcosαД (є в довідкових матеріалах НМТ)cos2α=cos2α−sin2αД (є в довідкових матеріалах НМТ)
cos2α=1−2sin2α=2cos2α−1
tg2α=1−tg2α2tgα(α=2π+πk, α=4π+2πk)
Пониження степеня:
sin2α=21−cos2α,cos2α=21+cos2α
Те саме: 1−cos2α=2sin2α,1+cos2α=2cos2α.
Половинний аргумент (α замість 2α): sin22α=21−cosα,cos22α=21+cosα.
• Заміна змінної: за допомогою формул переходять до однієї функції одного аргументу (sin2x=1−cos2x,cos2x=1−2sin2x тощо).
Приклад: 2cos2x−sinx−1=0;2sin2x+sinx−1=0;t=sinx,∣t∣≤1:t=21 або t=−1;x=(−1)k6π+πk або x=−2π+2πn.
• Однорідні рівняння: asinx+bcosx=0(a=0) — ділять на cosx:tgx=−ab;
asin2x+bsinxcosx+ccos2x=0(a=0) — ділять на cos2x:atg2x+btgx+c=0.
Корені не губляться: якби cosx=0, то й sinx=0, а це неможливо.
Приклад: sinx+cosx=0;tgx=−1;x=−4π+πn.
• Розкладання на множники: добуток дорівнює нулю, якщо хоча б один множник дорівнює нулю, а інші при цьому мають зміст. Приклад: sin2x=sinx;sinx(2cosx−1)=0;x=πn або x=±3π+2πn.
• asinx+bcosx=c — через допоміжний кут: sin(x+φ)=a2+b2c. Приклад: 3cosx+sinx=2;sin(x+3π)=1;x=6π+2πn.
• Обмеженість: оскільки sinx≤1 і cosy≤1, рівність sinx+cosy=2 можлива лише тоді, коли sinx=1 і cosy=1.
• Якщо в рівнянні є tg,ctg або дріб, знайдені корені перевіряють (ОДЗ).
Підручник 10 кл., п. 31, 32НМТ № 11
Корені на проміжку
Корені рівняння f(x)=b — абсциси спільних точок графіка y=f(x) і прямої y=b. На рисунку — y=sinx на [0;2π] і пряма y=b, де 0<b<1.
Рівняння sinx=b на [0;2π] має: 2 корені, якщо −1<b<0 або 0<b<1; 3 корені, якщо b=0(x=0,π,2π); 1 корінь, якщо b=±1; жодного, якщо ∣b∣>1.
Корені із загальної формули добирають, підставляючи n=0,±1,±2,…:cosx=21 на [0;2π] — x=3π і x=35π(x=±3π+2πn при n=0 і n=1).
Підручник 10 кл., п. 27, 28НМТ № 11
Тригонометричні нерівності
1) На одиничному колі позначають точки, у яких sinx=a (пряма y=a) або cosx=a (пряма x=a).
2) Виділяють дугу, на якій нерівність виконується, і записують кути її кінців, рухаючись проти годинникової стрілки: менший кут — на початку дуги.
3) Додають період: 2πn. Кінці дуги входять у відповідь лише для нестрогої нерівності.
sinx>21:
6π+2πn<x<65π+2πn
cosx≤−22:
43π+2πn≤x≤45π+2πn
Для tgx і ctgx розв’язують на проміжку завдовжки π за графіком і додають πn:tgx<1:−2π+πn<x<4π+πn.